Teaching Through Maps: My Journey into GIS and STEM Education
Я опинилася в освіті не випадково чи за збігом обставин. Це був свідомий вибір. Мені завжди подобалося навчатися, і з часом у мене розвинулося бажання ділитися своїми знаннями з іншими. На той момент між моїми двома дипломами минуло майже п'ятнадцять років. Ці роки були присвячені моїй родині, дітям та домашнім обов'язкам. Але моя потреба розвиватися не зникла. Навпаки, вона лише посилилася.
Коли я почав працювати у старшій школі та викладати математику та інформатику, я швидко зрозумів, що просто передавати знання згідно з навчальною програмою мені недостатньо. Я постійно думав про свою інженерну освіту. Я хотів, щоб мої учні не лише запам'ятовували формули чи алгоритми, а й бачили, як вони працюють у реальному житті, як різні галузі знань взаємопов'язані та як технології допомагають вирішувати практичні проблеми.
Так STEM-підхід увійшов у моє професійне життя.
Приблизно в той самий час, майже випадково, я дізнався про програму модернізації освіти Esri. Чесно кажучи, тоді я ще не усвідомлював, наскільки геоінформаційні системи вплинуть на мою майбутню роботу. Завдяки підтримці ESRI Ukraine, у 2023 році наша середня школа отримала освітню ліцензію на ArcGIS Online. Це стало початком великої справи, яка триває й донині.
Чим більше я дізнавався про можливості ГІС, тим більше переконувався, що це не просто програмне забезпечення для створення карт. Це інструмент для дослідження світу — інструмент, який дозволяє поєднати математику, інформатику, географію, природничі науки та проектне навчання в єдину систему.
Саме тому того ж року я вступив до аспірантури Одеської академії безперервної освіти. Темою мого дослідження був розвиток STEM-компетентностей у учнів початкової школи з використанням геоінформаційних систем. Я продовжую працювати над цим проєктом і сьогодні.
На жаль, в Україні досі дуже мало спеціалістів, які поєднують педагогіку, STEM-освіту та геоінформаційні системи на академічному рівні. Тому одним із найскладніших завдань залишається пошук наукового керівника чи консультанта, який би міг керувати дослідженнями в цій конкретній галузі. Однак такі труднощі лише підтверджують актуальність обраної теми.
Поряд з викладанням, я працюю зі студентами у своєму клубі. Саме тут народжуються найсміливіші ідеї та найцікавіші проекти. Ми беремо участь у всенаціональних конкурсах ГІС-проектів, дослідницьких та технічних конкурсах, вчимося працювати з просторовими даними та знаходити рішення реальних проблем.
Цей рік був особливо пам’ятним. Команда нашого клубу посіла перше місце у міжнародному змаганні CyberJura Wargame Simulation Hybrid Capture The Flag Challenge під назвою «Кримська війна: Нульова світова війна — Забута нульова війна та (не)засвоєні уроки».
Серед тридцяти шести команд з України, Болгарії, Румунії та Литви наші студенти продемонстрували високий рівень підготовки, стратегічного мислення, цифрової грамотності та навичок командної роботи. Для мене це більше, ніж просто перемога у змаганнях. Це підтвердження того, що сучасні українські студенти здатні успішно конкурувати на міжнародному рівні, коли їм надається можливість працювати з передовими технологіями та реальними викликами.
ГІС давно перестала бути інструментом виключно для географів чи картографів. Це універсальна технологія для досліджень, аналізу та прийняття рішень. Саме тому я вважаю, що геоінформаційні системи поступово стануть стандартним інструментом для сучасних вчителів, так само, як колись комп’ютери та інтерактивні дошки.
Озираючись назад, я бачу, що всі події останніх років логічно пов'язані між собою. Інженерна освіта, моя робота в школі, STEM, геоінформаційні системи, наукові дослідження, студентські проекти та професійна спільнота — все це частини єдиного шляху.
І ця подорож триває...
Я завжди відкритий до професійної співпраці та обговорень з питань ГІС в освіті, STEM-навчання та просторового мислення в школах.
